?

Log in

No account? Create an account
Усе, що я сказала б, якби могла говорити. [entries|archive|friends|userinfo]
zoryana_ua

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

А мені сьогодні 2 роки... [Nov. 15th, 2007|01:52 pm]
zoryana_ua
link8 comments|post comment

(no subject) [Oct. 16th, 2007|10:28 pm]
zoryana_ua
За два вихідних дні мене разів двадцять назвали "наймолодшим блоґером" .
1. Мало хто вкурсі, що тут є акаунти і на менших дітей - то нічого
2. Треба обзаводитися рожевими стрічками та білими бантами. Бе-е-е-е.

Дві фотки в маминому ЖЖ
linkpost comment

(no subject) [Apr. 17th, 2007|08:49 pm]
zoryana_ua
[music |Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком]

Приїхав Коля - чудово.
мама нарізала мені з фоток 4 юзерпички...
а гуляти не носить:(

Самогон в Косаківці рідкісний за запахом і смаком ля-ля-ля-ля........

зі: мамо, спільноту ocheret_kit френдити тут

ззі:
тексти тут
качати тут (не все, але укр.трафік)
або тут (неукр.трафік, зате є все; 32,5 мб)
Або почекайте трохи - може у мами дійдуть руки перекласти на інфостор відсутні там пісні.
За посилання спасибі maryxmas
linkpost comment

(no subject) [Oct. 6th, 2006|04:53 pm]
zoryana_ua
поки мама в сусідній кімнаті порпалася в моїх шмотках, я зловила момент і поцілувала нарешті Артура.
в губи.
тепер мама бігає і квокче "Зорянко, він же на 5 місяців за тебе менший, ну як так можна?"
м-да. Уявляю її квокіт, коли мені буде 15....
))
link6 comments|post comment

(no subject) [Jun. 4th, 2006|02:55 am]
zoryana_ua
Знову їздили до тьоті Яни.
У неї є зовсім маленький хлопчик.
Я тепер почуваюся не найменшою на цьому світі.
Він такий маленький, зовсім ні на що здатний, навіть взяти до ручок щось не може.
І він теж харчується з тьотіЯниної цицьки.
(Я, до речі, якось пробувала ту цицьку - гидота неперевершена, і правда: мама – то є найліпше!).
link2 comments|post comment

(no subject) [May. 24th, 2006|05:55 pm]
zoryana_ua
Коли ми з мамою десь їдемо транспортом, і вільних місць немає, то хтось із пасажирів (гарне слово, правда?) поступається нам. Якщо це жінка, то я посміхаюся їй і дякую очима. Якщо ж це хлопець, то намагаюся всім своїм виглядом показати, що це само собою (мама щось там дякує, посміхається, але то її проблеми), як умога рівніше тримаю спину та голову, не дивлюся на його обличчя, і лиш злегка опускаю повіки на мить, мовляв, я помітила, що щось змінилося. Якщо цей хлопець потім дивиться на мене, то я погляну на нього, якщо заграє до мене – то навіть посміхнуся, але ж не затримуватиму погляд, і швидко відвернуся. А через дві хвилини оглянуся назад, і запитаю поглядом: ну, що ти ще можеш мені показати?
linkpost comment

Я вже зовсім доросла, ага! [May. 12th, 2006|02:56 am]
zoryana_ua
Сьогодні я була без мами цілих дві з половиною години, і я не плакала!
Чесно кажучи, було трохи моторошно, але я весь час пам’ятала, що я вже велика дівчинка, і повинна бути хороброю.
Стрибала на пузі у бабушки, пускала бісики дідусю, дивилася трохи телевізор, забирала іграшки в Колі, з’їла трохи рисового малиша з пляшечки, поспівала пісеньок...
І, коли прийшла мама, зробила вигляд, ніби нічого особливого не відбулося.
linkpost comment

navigation
[ viewing | most recent entries ]